Заклинання - це слова, формули або магічні дії, які використовуються для виклику магічних сил або здійснення магічних ефектів. Зазвичай заклинання використовуються в ритуалах, обрядах або магічних практиках для досягнення певних цілей, таких як приваблення коханої людини, захист від злих сил або привернення удачі.
Тексти заклинань є магічний засіб для здійснення лікувальних, захисних та інших обрядів. За типом і функціями заклинання найбільш близькі до народних молитов.
Заклинаня з'явилися з язичницьких молитов, заснованих на силі людських слів; уся сила заклинання полягала в у знанні відомих слів, у точній вимові й супутніх ритуальних виконаннях. Спочатку язичники сподівалися використати силу слова, щоб змусити обожнені сили і явища природи робити все, що їм заманеться, тому часто вдавалися до заклинань.
Згодом сфера застосування заклинань поступово зменшувалася і ці загадкові формули стали доступні не кожному. Виникла особлива група людей, які знали таємничу силу ритуалів і молитов і вміли їх здійснювати. Ці люди - цілителі, шамани, чаклуни, маги, "знавці" тощо.
У дохристиянські часи заклинателі зверталися насамперед до природних сил та явищ. Зверталися до сонця, місяця, зірок, зорі, вітру, вогню, грому, дощу тощо. Серед найпопулярніших були і досі є численні заговори на усунення хвороб, які свого часу були включені навіть до медичних книжок і травників.
З прийняттям християнства стали з'являтися згадки про Господа, Богородицю, святих.
Щоб заклинання подіяло, необхідно вірити в силу вимовлених слів. Необхідно ні на мить не вагатися в чудовій силі заклинань, і тоді вони обов'язково збудуться.